Щодо встановлення і зміни облікової політики
Відповідно до п.5 статті 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно визначає облікову політику. У пункті 17 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” також вказано, що встановлення і зміни облікової політики підприємства здійснюються за рішенням власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи).
Одним із основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які наведені у статті 4 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, є принцип послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.
У п.9 П(С)БО 6 „Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах” та у листі Міністерства фінансів України від 21.12.2005 № 31-34000-10-5/27793 відзначається, що облікова політика може змінюватися тільки у наступних випадках:
1) якщо змінюються на підприємстві статутні вимоги,
2) якщо змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності (таким органом є Міністерство фінансів України),
3) якщо зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (господарських операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.
Зміна головного акціонера товариства не є зміною статутних вимог.
Таким чином, зміна облікової політики відносно поставлених питань може відбуватися тільки у тому разі, якщо така змінена політика забезпечить більш достовірне відображення подій (господарських операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності товариства.
На нашу думку, зміна методу нарахування амортизації МНМА може забезпечити більш достовірне відображення подій. Якщо практика свідчить, що строк корисного використання більшості МНМА на підприємстві значний (наприклад, більше 3-х років) та загальна сума МНМА у експлуатації теж значна (наприклад, перевищує 5% загальної суми основних засобів у експлуатації), то доцільно застосовувати метод нарахування амортизації – у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% - у місяці його вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом.
Щодо зміни вартісної величини МНМА, то на нашу думку, основним критерієм для встановлення такої величини теж є критерій суттєвості. Наприклад, підприємство може проаналізувати, чи не перевищує первісна вартість МНМА на 31.12.2005 5% первісної (переоціненої) вартості основних засобів товариства. Якщо перевищує, то доцільно знизити вартісну величину.
Невідповідність облікової політики ВАТ „N.” обліковій політиці головного акціонера „К.” не є підставою для зміни облікової політики ВАТ „N.”. Для досягнення мети застосування єдиних правил до усіх компаній, які входять до складу „К”, можна використовувати правила, які викладені у міжнародних стандартах фінансової звітності. Наприклад міжнародні стандарти бухгалтерського обліку передбачають коригування показників фінансової звітності об’єкту інвестування, якщо облікова політика такого об’єкту не співпадає з обліковою політикою інвестора. Відповідно до п. 27 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 28 „Інвестиції в асоційовані підприємства” якщо асоційоване підприємство застосовує інші облікові політики, ніж облікові політики інвестора для подібних операцій та подій за подібних операцій, то коригування здійснюються за узгодження облікових політик асоційованого підприємства з обліковими політиками інвестора, коли фінансові звіти асоційованого підприємства використовуються інвестором при застосуванні методу участі в капіталі.
Метод нарахування амортизації МНМА та вартісна величина МНМА можуть бути елементом і облікової політики, і облікової оцінки.
Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), облікова оцінка – це попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами (п. 3 П(С)БО 6). Пункт 14 П(С)БО 6 передбачає, що у разі неможливості розрізнити зміну облікової політики та зміну облікових оцінок, це розглядається і відображається як зміна облікових оцінок.
Наслідки зміни облікової політики та облікової оцінки наведені нижче.
